Фантастів в усі часи їх діяльності вкрай цікавило питання: а яким же буде майбутнє, і чи з’являться там ті унікальні винаходи, які вони вигадують для своїх творів. Багато з авторів ризикували робити прогнози щодо того, як зміниться світ в найближче сторіччя: іноді вони виявлялися неактуальними, деякі – надто передові, щоб навіть сучасні технології могли їх створити. А є такі, з якими провісники не просто не помилилися – вони вже увійшли в наше повсякденне життя або їх вже активно проектують. Вашій увазі «четвірка» прогнозів фантастів, які сьогодні вже втілили в життя.

Підписуйся на "Дивовижний світ" у Телеграмі!

1. Рухомий тротуар

Багато фантастів у своїх уявленнях про майбутнє припускали, що люди не будуть пересуватися на своїх двох навіть по тротуарах. Так, наприклад, в 1899 році Герберт Уеллс в творі «Коли сплячий прокинеться» написав: «Ця вулиця була близько трьохсот футів ширини і рухалася сама… Під самим балконом ця незвичайна вулиця швидко мчала направо зі швидкістю кур’єрського потяга дев’ятнадцятого століття… на ній миготіли сидіння і невеликі кіоски, але вони проносилися з такою швидкістю, що не було можливості їх розглянути».

Не залишили цю концепцію без уваги і в минулому столітті. Академік Андрій Сахаров припускав, що до 2024 року «в міському транспорті набуде поширення навантаження і вивантаження на ходу з використанням спеціальних рухомих “проміжних” пристроїв». А Хаген Байнхауер і Ернст Шмакке в своїй книзі «Світ у 2000 році» 1973 року публікації вважали, що до двадцять першого століття і машин не залишиться, а суспільство буде пересуватися виключно по рухомому тротуарі.

Неймовірно, але перші спроби втілити цю задумку в життя відносяться ще до 1900 року. Тоді був сконструйований трирівневий траволатор (від англ. Travelator – рухомий тротуар). Він представляв собою одну нерухому доріжку і два треки, які рухаються з різними швидкостями. Його презентація в рамках паризької Всесвітньої виставки викликала справжній фурор: глядачі настільки захопилися винаходом, що годинами каталися на рухомих платформах, попередньо сівши на стільці для зручності.

Перше ж практичне застосування траволатора було випробуване в місті Атланта, що в штаті Джорджія. Там побудували під землею дві ділянки по 600 метрів, і представили все це, як спробу створити альтернативу метро. Втім, задумка так і не була успішною: підземна електричка виявилася вигіднішою. Однак про «міські хайвеї» зовсім не забули, і вони все ще використовуються – в основному в аеропортах або великих торгових центрах, поряд з ескалаторами.

2. Пересування будинків

У 1885 році письменник-фантаст Вільям Гордон Стабелс в одному зі своїх творів повідав, що в майбутньому навіть багатоповерхові будинки можна буде перевозити з місця на місце. І він спрогнозував абсолютно точно.

Варто відзначити, що перша спроба перенести будівлю трапилася ще в XV столітті: тоді італійський інженер Аристотель Фйораванті з Болоньї втиснув в клітку кам’яну церковну дзвіницю заввишки приблизно в 30 метрів і за допомогою канатів, які тягнули клітку по полозах, пересунув споруду на 13 метрів.

Повсюдною ж практикою процес пересування великих будинків з місця на місце стали займатися ще з першої третини ХХ століття.  А сьогодні ця практика використовується в усіх куточках планети, правда, найчастіше, нею користуються власники приватних будинків, які переїжджають в буквальному сенсі з усім свої майном.

Вищезгаданий фантаст явно був поглинений ним же створеною ідеєю, причому дещо раніше, ніж він її опублікував. Ще в 1880 році він замовив створення будинку на колесах, який в підсумку став прообразом сучасних трейлерів.

3. Місто під куполом

Катаклізми завжди були причинами руйнування цілих міст, тому немає нічого дивного в тому, що фантасти намагалися придумати, як би виглядали такі місця для життя, які були б захищені від буйства стихії. Найбільш яскравим прикладом подібного проекту є задумки міст, накритих куполом. Передбачалося, що вони будуть надійно оберігати своїх жителів і від землетрусів, і від ураганів, виверження вулканів і цунамі теж їм будуть не страшні. Найбільш раннє згадування такого проекту можна знайти в романі Вільяма Хея «Триста років потому», опублікованому в 1881 році.

А ось перша спроба втілити в життя таку сміливу задумку трапилася тільки через 80 років. Тоді інженер Бакмінстер Фуллер розробив проект, який передбачав створення трикілометрового геодезичного купола для захисту великого району Нью-Йорка – Середнього Манхеттена, також відомого як Мідтаун.

Таким чином автор концепту сподівався виправити екологічну ситуацію в регіоні і дозволити регулювати погоду. Незважаючи на те, що проект викликав шквал схвальних відгуків, а застосувати його збиралися навіть в радянському місті Мирний, оригінальна розробка так і залишилася на папері.

А не так давно давню мрію письменників-фантастів вирішили втілити в життя Дубаї. Новий населений пункт під куполом позиціонується як місце з можливістю повного клімат-контролю і постійного кондиціонування повітря. Планується, що це місто стане справжньою туристичною перлиною Об’єднаних Арабських Еміратів: там будуть розташовуватися готелі, театри, ресторани і торгові центри.

4. Розумний автомобіль

Однак, мабуть, найпоширенішим плодом уяви фантастів минулого, який для сучасної людини поступово стає повсякденністю, залишається прогноз про створення розумних автомобілів, які не потребують водія. Де тільки цих прогнозів не було: і в листівках про майбутнє кінця дев’ятнадцятого століття, і в концепт-артах першої половини двадцятого, і в книгах, і в фантастичних фільмах. І це припущення можна сміливо вважати одним з найбільш точних.

Ще в п’ятдесяті роки компанія General Motors приступила до випробувань першого на планеті розумного автомобіля. Він повинен був пересуватися по дорогах з прокладеним під асфальтом електрокабелем, а взаємодіяли б із ними вбудовані в машину магніти. Були й інші спроби всю другу половину минулого сторіччя: від сенсорних систем на бампері до величезних бортових комп’ютерів в півсалону. Правда, всі ці задумки не вийшли на дороги, проте інженери не здавалися.

Сьогодні ближче всіх до втілення в життя цієї концепції підійшли фахівці компанії Google. Протягом останніх кількох років вони відчувають свої безпілотні машини на вулицях одного каліфорнійського містечка. Передбачається, що таким автомобілям не будуть потрібні ні бордюри, і дорожні знаки.

І хоча все ще стоїть проблема «примирити» безпілотне управління з горезвісним «людським фактором», який зараз стає причиною аварій в рамках випробувань, можливо, дуже скоро, людство все-таки отримає можливість їздити в машинах, не думаючи про правила дорожнього руху, адже автомобіль буде думати за них.