Топ, Цікаве

Аеропорти світу. Які з них дійсно зручні? Реальність і мрія

Аеропорт Дж. Буша (старшого) в Х’юстоні – це ворота з штату Техас за межі континенту Америка, його повна назва – «Інтерконтинентальний аеропорт імені Джорджа Буша» (George Bush Intercontinental Airport). Для мене цей аеропорт став вже майже рідним за останні роки. Він знаходиться в 20 милях на північ від Даунтауна Х’юстона, до нього веде федеральний хайвей №59.

Підписуйся на "Дивовижний світ" у Телеграмі!

Аеропорт вступив в дію в 1969 році, він є другим аеропортом в Техасі за розмірами займаної площі, після Міжнародного аеропорту Даллас/Форт-Уерт. З аеропорту Джорджа Буша, як його всі називають для стислості, виконуються регулярні рейси як усередині США, так і в інші країни всіх континентів – всього в 182 пункти призначення. За даними Міністерства транспорту США  аеропорт ім. Джорджа Буша є одним з кращих аеропортів з дисципліни польотів, тобто щодо дотримання часу відправлення і прибуття літаків. В аеропорту працює п’ять терміналів: три з них – А, В, С – обслуговують внутрішні рейси, а D і Е – міжнародні рейси.

Аеропорт ім. Джорджа Буша дуже зручний в усіх відношеннях. По-перше – транспорт. Дістатися до аеропорту від Даунтауна можна автобусами-шаттлами «Aeroport Direct» або міським автобусом № 102.

Можна замовити таксі, це обійдеться від 40 до 70-80 доларів. Наприклад, від нашого будинку (ми живемо в передмісті Х’юстона) таксі коштує 70 доларів. Але, в більшості своїй, жителі Х’юстона добираються в аеропорт на особистих автомобілях. Не доїжджаючи до аеропорту приблизно дві милі, можна залишити автомобіль на платній парковці на будь-який термін. Таких парковок кілька, вони обслуговують певні авіакомпанії. Ціна місця в добу близько 5 доларів, але там є різні бонуси, накопичені знижки – якщо людина літає часто (наприклад, у відрядження), то ціна виходить значно нижчою. При в’їзді на парковку вам називають номер ряду і місця, і, як тільки ви поставили машину, до вас під’їжджає автобус-шатл, водій допоможе занурити ваші валізи в автобус і безкоштовно відвезе до того терміналу, з якого ви летите. Буває, що шаттл забирає пасажирів з декількох автомобілів, місць в салоні досить, є спеціальна стійка для багажу і для дитячих колясок. При поверненні з польоту ви в аеропорту сідаєте в такий же шаттл, який доставить вас прямо до вашого автомобіля. Зручніше важко щось придумати.

В останній раз з Х’юстона ми відлітали з сином в один день, з різницею в годину, він в Європу, я в Чикаго. Залишивши машину на стоянці, сіли в шаттл, і через 10 хвилин були вже в аеропорту.

Для пасажирів внутрішніх рейсів, для всіх трьох терміналів, організована загальна зона реєстрації та огляду (сек’юріті), або, як її тут називають – стерильна зона. Після її проходження ви вже йдете в свій термінал, до воріт, зазначеним в посадковому талоні. Всі термінали пов’язані між собою внутрішнім транспортом, можна проїхати на невеликому електропоїзді, і також курсують шатли.

Чистота всюди незвичайна! До послуг пасажирів безліч різних кафе, барів, ресторанів і магазинів «Д’юті фрі». І треба сказати, що ціни в кафе не сильно відрізняються від тих, що за межами аеропорту. В кав’ярні «Старбакс» в залі очікування George Bush Intercontinental Airport ціна абсолютно така, як і в місті. Ну, а кількість туалетів не піддається рахунку, кожні 50-100 метрів великі туалетні комплекси, з обов’язковими кабінками для інвалідів. З поверху на поверх в терміналах можна піднятися на ліфті або на ескалаторі. Для короткого перебування, наприклад, проводити чи зустріти когось, є багатоярусні парковки безпосередньо в будівлі аеропорту з погодинною оплатою.

У залах очікування зручні м’які крісла. Тут можна підключитися до інтернету зі свого комп’ютера, або скористатися комп’ютерами на спеціальних стійках, там же розміщені телефони-автомати. Правда, з оплатою магнітною карткою. А ще мене здивували в аеропорту Джорджа Буша чистильники взуття і крісла для цієї мети. Час в очікуванні рейсу пролетів непомітно. І ось вже почалася посадка в Боїнг 767. Першими, згідно з правилами, провозять інвалідів і людей похилого віку пасажирів у візках (і такі є практично завжди), потім пасажирів привілейованого класу, потім батьків з маленькими дітьми, і потім решту пасажирів згідно з номерами місць.

Політ до Чикаго триває 2 години 50 хвилин. На місцевих авіалініях компанії «Континентал Ейрлайнз» тепер безкоштовно дають тільки безалкогольні напої – соки, води, чай, каву і крихітний пакетик горішків або сухариків. Бажаючих випити спиртні напої, пиво або перекусити повинні оплачувати це самі. І тут вже ціни набагато вищі, ніж в аеропорту. Так що краще перекусити до польоту.

Час пролетів непомітно, і ось уже ми приземлилися в Чикаго, в аеропорту О ‘Хара. Трохи розповім про нього.

Міжнародний аеропорт О’Хара (O’Hare International Airport), розташований в північно-західній частині Чикаго, в штаті Іллінойс, в 27 км на північний захід від Даунтауна. Міжнародний аеропорт О’Хара – другий за обсягом перевезених пасажирів (77 млн. чоловік) в світі. Він приймає літаки з 60 іноземних аеропортів, а всього обслуговує 192 маршрути.

Аеропорт був побудований під час Другої світової війни в 1942-1943 роках, для заводу, що виробляє військові літаки Douglas C-54. Після війни аеропорт перевели на обслуговування цивільної авіації, в 1949 році йому присвоїли ім’я лейтенанта-командора Едварда О’Хара, льотчика-аса Другої світової війни, нагородженого Медаллю Пошани. Міжнародним він став з 1958 року, коли був побудований спеціальний термінал, і сюди перевели рейси з іншого Чиказького аеропорту Мідуей.

Міжнародний аеропорт О’Хара має 186 виходів (воріт) до літаків в дев’яти залах чотирьох терміналів. Цікаво, що тут поки немає терміналу з № 4, він знаходиться в стадії будівництва. Термінали 1, 2 і 3 обслуговують внутрішні рейси, вони все розташовані близько один до одного і мають загальний в’їзд в зону реєстрації та огляду. А термінал № 5 знаходиться трохи осторонь, від шосе туди відгалужується інша дорога. Між усіма терміналами ходить електропоїзд. Термінали мають два рівня, зали прильоту та видачі багажу розміщені на першому рівні, реєстрація на виліт і зони огляду перебувають на другому поверсі. За рахунок скляних високих аркових стель дуже світло і якось святково. Тут я була в останній день листопада, коли вже почалася підготовка до різдвяних свят, так що у величезних просторих залах з’явилися прикрашені ялинкові гірлянди і кулі. В одному із залів вразив скелет динозавра в натуральну величину.

Табличка говорить, що це рослиноїдний динозавр Брахіозавр, що жив 150 млн. років тому на території нинішнього штату Колорадо. Як і в інших аеропортах США, тут виключно чисто, працюють кондиціонери та влітку там немає спеки, а взимку тепло. І звичайно, прилітати і відлітати з такого аеропорту одне задоволення!

От якби наші аеропорти створювали такі ж умови для пасажирів! Але про це залишається тільки мріяти…