Життя

Чи правда, що 16-25 років – це «золотий вік» для жінки

Так-так, спочатку ти сильна і незалежна, тобі не потрібні ці дармоїди, а потім – хоп – і ти самотня, 30-річна, з кішками.

Підписуйся на "Дивовижний світ" у Телеграмі!

Такими словами лякають нас чоловіки, вирахувавши універсальну больову точку – вік. Вони ж придумують легенду про якийсь «золотий вік» жінки – молодість. Мовляв, це зараз ти така – цікава, смілива, рішуча, що привертаєш до себе погляди чоловіків. Але це все ненадовго. Так що поспішай, поспішай, хапай перші-ліпші штани.

А ось якщо поглянути з жіночої точки зору? Чи дійсно молодість – золотий час? Поділюся своїми спогадами про підлітковий вік і студентські роки.

Для початку – про шкільні роки. Я сформувалася досить рано і рано почала виглядати дівчиною, а не дівчинкою. Однак це не принесло мені якихось дивідендів. Навпаки, увага протилежної статі полягала в стусанах, спробах вдарити портфелем або стільцем, дразнилках і інших неприємних речах. Мені доводилося навіть вигадувати неіснуючих кавалерів і погрожувати ними.

Потім у мене з’явився перший молодик, який дбав про мене, але тут все було досить скромно, адже він був студент. Так що наша культурна програма обмежувалася відвідуванням кафе і кави з бутербродами.

Бутерброд з шинкою і майонезом, наприклад, або тістечко – приблизно таким було меню, я його пам’ятаю. Ще ми ходили в кіно, але не в сучасні кінотеатри, а в зали «старого зразка», квиток там був набагато дешевшим. Ну і в якості відпочинку ми одного разу з’їздили в сусіднє місто.

У 20 років у мене народилася дитина. І замість «золотого віку», під яким мають на увазі зустрічі з кредитоспроможними, щедрими кавалерами, мене займали підгузники, брязкальця і ​​пелюшки. Непросто було писати диплом з маленькою дитиною, який постійно вимагає уваги. Втім, влаштуватися на роботу після вимушеного «простою» теж було дуже непросто.

Потім – робота, пошук себе, пошук своїх талантів, свого призначення, своїх захоплень. І знову ніяких прогулянок на яхтах з заможними кавалерами, «легкого» життя, використання чоловіків і всього подібного.
Молодість для того й дана, щоб досвід напрацьовувати, сім’ю будувати, дітей народжувати, будинок облаштовувати – це ні разу не легко. Який вже тут «золотий вік». Багато чого не знаєш, ще більшого боїшся.

Я не хочу сказати, що дорослість – це тільки плюси. У кожному віці свої складності. Десь старшому поколінню треба допомогти, десь у дітей проблеми. Але. У 35 вже можеш і сама дозволити собі і кафе, і тістечко, і навіть повноцінний похід в ресторан з подругами. І поїхати відпочити можна, якщо дуже захотілося, незалежно від того, в парі ти чи ні.

Уваги, може, трохи менше, але попадається хто? В основному ті самі діди, яким молоде тіло подавай. Так, хлопчики-підлітки не намагаються більше вдарити стільцем. А нормальні дорослі чоловіки цілком собі залишаються, і пофліртувати можна, якщо дуже хочеться.

Словом, поки мені не зрозуміло, чому цей час 16-25 – найкращий. Турбот поменше? А як же навчання, робота, народження дітей, створення сім’ї? Кавалери щедріші і багатші? Так навряд чи, тому що у дівчинки такого віку і кавалери – студенти. Ну, в більшості випадків. Зовнішність цікавіша? Але ж у більшості дівчаток в голові сидять такі таргани і комплекси з приводу зовнішнього вигляду, що вони тільки й роблять, що шукають в собі недоліки. Адже тут справа не в зовнішності як такій, а в впевненості в собі…

Мені здається, що байка про «золотий вік» або придумана для залякування непокірних жінок, щоб всі, очманівши від страху, намагалися вискочити в будь-який  вагон, що проходить повз, вважаючи, що він останній. Або це жалі тих жінок, які прожили першу частину життя розслаблено, роблячи ставку виключно на красу і молодість. А в другій половині життя закономірно зіткнулися з труднощами.

Що стосується мене, я намагаюся жити за принципом: золотий вік – зараз. Незалежно від віку. Але ще сповнена надій. Здається, найкраще попереду.

Чи згодні ви з тим, що 16-25 років – це кращий жіночий вік?