На думку вчених, Землі близько 4,5 млрд років. Ніхто не знає точно рік, місяць, а тим більше день народження нашої планети. Коли ж ми повинні вітати її з цим? Людські виміри часу мізерно малі в порівнянні з віком планет. Стародавні цивілізації залишили нам у спадок такі поняття, як Великий місяць і Великий рік. Вони нерозривно пов’язані з днем ​​весняного рівнодення і прецесією. Ці періоди у різних культур ототожнювалися з виникненням Нових Епох і переходами до нових витків циклу Еволюції Життя. Можливо, весняне рівнодення і є той день, коли ми можемо привітати нашу планету Земля.

Підписуйся на "Дивовижний світ" у Телеграмі!

Що це за унікальне явище, яке використовується і вивчається протягом тисячоліть?

Під час обертання Землі навколо Сонця і навколо власної осі відбувається постійне повільне зміщення цієї самої осі.

У чому причина цього явища? Земля – ​​неідеальна куля. Вона сплюснута з полюсів і має потовщення на екваторі. Сонце і Місяць силою тяжіння прагнуть вирівняти вісь обертання Землі. Швидке обертання Землі перешкоджає їм. Виникає прецесія – повільний конусоподібний рух земної осі.

Замкнуте велике коло, описане віссю, отримало назву прецесійного циклу. Щоб завершити цей цикл, Землі потрібно від 25729 до 25920 років за різними підрахунками. Цей фіксований період часу отримав назву Великий рік, ймовірно, тому, що являє інтервал, значимий для життя Всесвіту і планети Земля.

Явище прецесії було добре відомо древнім цивілізаціям і лежало в основі календарно-астрологічних систем, служило опорою для прогнозів і передбачень. Ним широко користувалися жерці Єгипту, Вавилона, Шумеру, Індії, доколумбової Америки, (хай вибачать мене незгадані народи). Однак першовідкривачем вважають Гіппарха (бл. 190 – 125 рр. до н.е.). Клавдій Птолемей (близько 140 г. н.е.) вніс великий внесок в дослідження цього явища, що відбив у зведенні астрономічних знань – «Альмагест». Але пояснення цьому явищу перші дав Ісаак Ньютон тільки в 1686 році.

Як прецесія може бути пов’язана з весняним рівноденням?

Весняне рівнодення настає, коли, рухаючись по екліптиці, Сонце перетинає небесний екватор. Екліптика – велика окружність неба, по якій відбувається видимий річний рух Сонця навколо землі, тобто шлях Сонця, який спостерігається з Землі (хоча насправді Земля обертається навколо Сонця, в дійсності екліптика – це шлях Землі навколо Сонця). Небесний екватор – проекція площини, що розділяє Землю на Північну і Південну півкулю, на небесну сферу.

З найдавніших часів за точку відліку прецесії була прийнята точка сходу сонця в день весняного рівнодення (20 \ 21 березня). Про це свідчать численні астрономічні маркери древніх цивілізацій, що збереглися до наших днів – пригоризонтні обсерваторії, обеліски, піраміди. В цю точку спрямована головна вісь Стоунхенджа, уважний погляд і тіло Великого Сфінкса в Гізі. У столиці імперії майя створюється ілюзія, що в день весняного і осіннього рівнодення сонячний Змій Кетцалькоатль сповзає з найзнаменитішої піраміди. Стародавні зоряні карти і гороскопи, наприклад, Дендерський Зодіак або Зодіак Осіріса, встановлений на стелі однієї з капел на даху храму Хатхор в Дендері, або загадкові кола на полях племен Майя засновані на системах координат з цією відправною точкою.

Вузька смуга на небі, в середині якої проходить екліптика, називається зодіаком. Положення Сонця в цей день серед сузір’їв Зодіаку вважалося покажчиком «годин» прецесії (коливання) земної осі. В результаті прецесії відбувається поступове переміщення цієї точки з одного сузір’я (зодіакального знака) в інше, і так – по всіх дванадцяти сузір’ях. Цей рух відбувається в зворотному порядку – проти руху Сонця і проти годинникової стрілки.

Зодіакальне сузір’я, яке піднімається на світанку в день весняного рівнодення, визначає астрологічний «вік». Вісь Землі зміщується на 1° в 72 роки. Астрологічний вік (Великий місяць, астрологічна епоха) – інтервал часу, рівний приблизно 2 150 років, за який точка весняного рівнодення проходить всі 30 градусів одного знака зодіаку. Астрологи вважають, що в кінці 20-го – початку 21 століть світ переходить з епохи Риб в новий великий місяць – епоху Водолія.

Великий рік – це інтервал часу, за який точка весняного рівнодення проходить через всі 12 знаків Зодіаку.

Ще одне важливе значення цього явища в житті планети: зміщується не тільки точка рівнодення, але і полюси світу. В результаті різні зірки певний час виконують роль Полярної зірки. Так, за 2700 років до н.е. її виконувала зірка Альфа Дракона – Тубан. Альфа Малої Ведмедиці, відома нам сьогодні як Полярна Зірка, пробуде ще в цій ролі близько 1500 тисяч років. Потім поступиться гамі Цефея – Альраї.

У чому загадка і значення цього явища у світовій культурі?

Як вже говорилося, прецесія рівнодень лежала в основі календарно-астрологічних систем, служила опорою для прогнозів і передбачень. З ним пов’язували виникнення нових епох і переходи до нових етапів розвитку. Інтерпретуючи це явище, стародавні цивілізації з дивовижною точністю передбачали події вселенського і планетарного масштабу на багато тисяч років вперед. Збіглося багато розшифрованих дат сонячних, місячних затемнень і інших астрономічних явищ. Існує думка про зв’язок деяких природних катаклізмів з прецесійним циклом.

З Великим роком пов’язують перехід до нового витка спіралі еволюції.

З Великим місяцем, або астрологічною епохою, пов’язують зміни в релігіях і культах. Період часу в 2160 років визначають як Еру Богів. Світанок християнства співвідносять приблизно з початком епохи Риб, а приблизний початок епохи Овна – з становленням в Стародавньому Єгипті культу бога Амона.

Деякі дослідники стверджують про зв’язок різних релігій і образів богів з циклами прецесії, для підтвердження знаходячи в міфах і легендах зашифровані числа прецесіального коду. Безсумнівно, що міфи про Осіріса, Гора, Ісіду і Сеті, Кібелле і Аттіса могли мати тісний зв’язок з цим явищем, так як образи їх, по суті, уособлюють небесні тіла. Цілком можливо, що площа Вавилонської вежі відповідає числу Великого місяця, а кількість мов після роз’єднання (72) є часом повороту осі Землі на 1 градус.

У всіх цих твердженнях і здогадах тонко переплітаються теософія, астрологія і астрономія. Не можна їх прийняти буквально або повністю відкинути. Ймовірно, істина, як завжди, захована в середині.

В круговороті природи поняття «кінець» нерозривно пов’язане з поняттям «початок» – початок нової ери, початок нового століття, початок нового року, місяця, дня.

З новим днем ​​тебе, плането! З днем ​​народження, Земля!