Організм людини – це дуже складна і тонка справа. Еволюційні механізми продовжують функціонувати і зараз, що в поєднанні з генетичними мутаціями дозволяє вченим знаходити людей (і навіть цілі народи), які мають деякі відмінності у своїй фізіології. Деякі з цих відхилень дуже корисні, оскільки є наслідками спадкової адаптації організму до зовнішнього середовища.
1. Здатність переносити сильні морози
Еволюційно людина пристосована швидше для виживання у спекотних місцях, ніж у холодних. Про це красномовно свідчить «норма» температури людського тіла, що коливається в межах 36.5 – 37.5 градусів. Однак деякі народи виняток. Наприклад, ескімоси та ненці змогли адаптуватися до екстремально низьких температур. Організм цих людей не так гостро реагує на холод порівняно з тими, що вийшли з теплих широт.
У «сіверян» вищий показник обміну речовин, а також вища температура шкіри порівняно з більшістю жителів планети. Також у них менше потових залоз, що дозволяє їм ще менше мерзнути.
2. Життя на висотах
Коли звичайна людина потрапляє (наприклад) на висоту 5 тисяч метрів над рівнем моря, у неї з’являється ризик розвитку гірської хвороби – гіпоксії, яка розвивається через брак кисню. Задишка, зниження кров’яного тиску, головний біль та запаморочення – ось головні симптоми цієї недуги.
Однак деякі народності, наприклад, кечуа, більш пристосовані до життя в горах. Дослідження показали, що у представників цього народу більший об’єм легень. Ще цікавіше те, що їхній організм реагує зовсім по-іншому на скорочення рівня кисню в повітрі. На відміну від жителів рівнин, їхній організм виробляє менше еритроцитів, а не більше, що рятує кечуа від загусання крові.
3. Більш міцні кістки
Втрата кісткової маси – це частина старіння. Іноді, через генетичні порушення, людина може почати втрачати масу набагато раніше. Однак, існує рідкісне генетичне відхилення, яке поки що зустрічається лише у жителів Південної Африки європейського походження. Вони маси кісток не втрачають, а набирають.
Вчені вважають, що пов’язано це з виробленням гормону склеростину, який відповідає за метаболізм кісткової тканини. Ця мутація насправді не з приємних. Як і втрата маси кісток, вона може спричинити серйозні захворювання.
4. Чіткий зір під водою
Більшість людей не можуть бачити під водою чітко. Картина перед очима виходить досить розмитою. Винятком із цього правила є мокени – представники етнічної групи, які зустрічаються на півдні Таїланду та М’янми. Ці остров’яни займаються риболовлею. Дехто навіть називає їх «морськими кочівниками».
Оскільки вода щільніша за повітря, а її оптичні дані близькі до показників щільності рогівки та кришталика людського ока, люди не можуть нормально бачити під водою. Все тому, що око в таких умовах не може правильно компенсувати спотворення світла. Підводні окуляри вирішують цю проблему завдяки створенню повітряних кишень.
Цікаво, що очі дітей мокенів схожі на очі дельфінів. Вони здатні переналаштовуватися спеціальним чином, щоби майже ідеально бачити під водою. Цікаво й те, що дорослі представники цієї народності майже завжди втрачають таку здатність.
5. Здатність висипатися менш, ніж за шість годин
Щоб відновити сили, більшості людей потрібно 7-10 годин сну. Однак, існують люди з корисною генетичною мутацією, яка дозволяє успішно «перезавантажувати» свій організм за 6 і менше годин. Секрет такого відхилення у роботі гена DEC2. Завдяки мутації у деяких людей швидше настає фаза корисного сну. Ця ж мутація захищає свого власника від наслідків недосипання. За словами дослідників, людей із зміненим DEC2 на Землі дуже мало. Приблизно 1% всього населення світу.
