Топ, Цікаве

Топ-10 природних катастроф, що змінили світ на краще

Єллоустонський національний парк вважається самим унікальним заповідником США. Острів Санторіні в Греції – один з найбільш відвідуваних напрямків серед поціновувачів романтики, пар, які святкують медовий місяць, і просто мрійників про казкові відпустки. Під час тижневого сафарі по Африці можна побачити більше красот і диких звірів, ніж за все життя. У всіх цих місць набагато більше спільного, ніж може здатися з першого погляду. Їх об’єднує не тільки безсумнівна краса, а й історія формування цих природних об’єктів.

Підписуйся на "Дивовижний світ" у Телеграмі!

Майже кожне з найкрасивіших місць на Землі колись пережило масштабну природну катастрофу, що наскочила раптово, і стала причиною трагічної смерті давніх мешканців зачарованих рівнин, узбереж, ущелин і схилів.

10. Сеноти Юкатана і астероїд Чіксулуб

Поверхня мексиканського півострова Юкатан (Yucatan) порізана безліччю унікальних провалів, які називаються ще сеноти. На дні цих печер покояться бірюзові ставки, боязко пещені всепроникними сонячними променями. Назустріч блакитному небу тягнуться буйні зарості рослин, що ростуть уздовж високих склепінь сенотів. Але справжнє диво відбувається саме в воді під вапняковими воронками і зливами.

Сеноти Юкатана – не просто водні резервуари, а цілі водоносні горизонти. Це означає, що вода тут вистилається шарами різної якості і складу. Під 10 метрами товщі верхнього шару чистої ґрунтової води знаходиться рівень солоної води. Ці шари між собою не перемішуються, і протягом більшої частини року вони залишаються кришталево чистими. Кілька століть тому під час посухи саме ці сеноти були джерелами питної води для народу майя. Хитромудрі воронки також відігравали велику роль у духовному і релігійному житті корінних племен. Сенот під назвою Чічен Ітца (Chichen Itza) довгий час в таємниці зберігав цілу колекцію артефактів, пожертвуваних природній криниці жерцями майя. Побачивши хоча б один з таких провалів мимоволі розумієш, за що стародавня цивілізація обожнювала ці місця. Виглядають вони справді загадково.

Сьогодні сюди приїжджає чимало туристів, які шукають і знаходять тут стан абсолютного спокою. Але в той же самий час сеноти Юкатана – це не просто красиві природні печери, що зв’язують нас з минулим народу майя. Вони також представляють собою сліди доісторичного зіткнення з астероїдом Чіксулуб (Chicxulub), якому сучасні вчені приписують відповідальність за масове вимирання майже всього живого на Землі в кінці Крейдяного періоду. Сеноти Юкатана оточують кільцем кратер, що залишився в Мексиці від удару з величезним небесним тілом. Він вважається одним з найбільших кратерів на планеті. Кільце природних провалів допомагає сучасним дослідникам робити припущення про масштаби доісторичного зіткнення. Можливо, під час удару об поверхню нашої планети цей астероїд досягав 240 кілометрів в діаметрі.

9. Водоспади Ніагари і льодовиковий період

Ніагарський (Niagara) укіс відомий в першу чергу величезною кількістю води, що стікає з нього чудовим  водоспадом. Цей дивовижний природний комплекс простягається на територію відразу двох країн (CША і Канада), які розділяє річка Ніагара, зривається в низинні водні басейни зі скель висотою в 34 метри. Понад 170 000 кубічних метрів води вихлюпується через край гребеня кожну хвилину. Потужні водоспади часто стають ідеальним тлом для весільних фотозйомок і улюбленим напрямком для відпусток і канікул.

Формування цього дивного каньйону сталося не відразу, як було з кратером на Юкатані. Підкововидна форма Ніагарського водоспаду пояснюється не падінням астероїда, як припускали деякі дослідники, а іншим більш тривалим природним явищем. Більшість людей знають епоху Плейстоцену по її більш поширеній назві – Великий Льодовиковий період. Саме тоді вимерла більша частина найбільших живих істот на Землі, включаючи мастодонтів і мамонтів.

Поряд із загибеллю флори і фауни, які не здатні адаптуватися до нових кліматичних умов, в світі відбулися й інші зміни. Під час льодовикового періоду ландшафт перетворювався по всій планеті. Серед найяскравіших прикладів таких змін можна відзначити формування Ніагарських водоспадів. Вода, яка сьогодні забезпечує водоспади, вперше почала надходити сюди з останнього льодового кордону часів Плейстоцену. У ті суворі століття весь південь Онтаріо (Ontario, канадська провінція) був покритий льодовиками, і товщина льодових щитів становила 2-3 кілометри! Ніагарські водоспади почали гуркотіти саме тоді, коли почали танути ці стародавні льодовики.

8. Крейтер Лейк (озеро кратера)

У південно-західних лісах Орегона (Oregon) спочиває озеро дивної краси під назвою Крейтер Лейк (Crater Lake). Незаймані сині води, пишні гілки розлогих сосен, чарівне зачарування Пеміського замку (Pumice Castle) і острів Візард (Wizard’s Island) – все це можна знайти в оточенні Крейтер Лейка. Якщо вам досить пощастить, ви навіть зможете побачити «Озерного старого», величезну старовинну колоду, яка плаває тут у вертикальному положенні вже більше 100 років. Через постійний холод вона дуже добре збереглася. Під товщею води і в променях сонця тут також спочиває доісторичний кратер, найглибша точка якого знаходиться в 592 метрах від поверхні озера. Це приголомшливе поєднання краси і загадковості!

Але насправді немає ніякої таємниці в тому, як це озеро сформувалося.

Верхівка стародавнього вулкана фактично просіла під час виверження гори, кратер обвалився, і утворилася вулканічна улоговина – кальдера. Приблизно 7 700 років тому вулкан Мазама (Mazama) був заввишки 3 600 метрів над рівнем моря. Через виверження хмара пилу і фрагментів лави вистрілила в небо на цілих 20 кілометрів, і осколки розкидало аж до центральних районів сучасної Канади. Частинки попелу від цього вибуху донині знаходять навіть в Гренландії. Близько 250 років кальдера наповнювалася дощовою водою, поки це місце не почало приймати вигляд озера, все більше схожого на те, як сьогодні виглядає Крейкер Лейк.

7. Єллоустонський національний парк

Єллоустонський (Yellowstone) національний парк знаходиться майже в 13 000 км від Крейтер Лейк. Цей заповідник є унікальним поєднанням флори, фауни і природних фонтанів, які вистрілюють струменями гарячої води і пари прямо в небо. Одним з найбільш знаменитих таких фонтанів є гейзер Олд Фейтфул (Old Faithful), що вивергає киплячу воду на висоту до 56 метрів! Серед інших неймовірно красивих і рідкісних пам’яток краю не можна не відзначити Єллоустонську пісочну вербену і Єллоустонський еріогонум (eriogonum). Ці польові квіти ростуть тільки в Йеллоустонському заповіднику, і не зустрічаються більше ніде на Землі. Крім того в цьому національному парку можна зіткнутися з зубрами, лосями, вовками і ведмедями через всього пару годин прогулянок по мальовничих околицях.

Однак Йєллоустон – це не тільки дика природа і захоплюючий дух краси, а й лоно смертоносної небезпеки. Вчені вважають, що існує ймовірність нового виверження сплячого супервулкана, що може загрожувати навіть глобальними змінами клімату. До того, як це місце стало національним заповідником, тут вже було 3 подібних гігантських виверження.

Перше з них відбулося приблизно 2,1 мільйона років тому і практично повністю змінило місцевий ландшафт, сформувавши разом з двома наступними вибухами всі сучасні кальдери і перетворивши всю екосистему парку. Через таких масштабних геологічних процесів тоді розпалися цілі гірські ланцюги, і виверження були такими сильними, що викиди досягали верхньої межі стратосфери, а вулканічний попіл вкрив майже чверть території Північної Америки.

6. Кратер Нгоронгоро

В районі савани Серенгеті (Serengeti) на території Танзанії знаходиться гігантський африканський кратер Нгоронгоро (Ngorongoro). Він являє собою величезну цільну кальдеру, яку вважають шостою у світі за величиною. У цьому кратері давно процвітає власне ізольоване середовище проживання, і більшість 1ого тварин ніколи не вибиралося за межі кальдери через високі скельні стіни. Тут живуть стада зебр, слонів і чорних носорогів, полюють гепарди і леви, а також гніздяться більше 500 видів птахів. На околицях кальдери ростуть тропічні ліси, а в центрі процвітає бамбук, всілякі трави і численні види місцевих дерев. Але флора і фауна – не єдине, чим може здивувати заповідник Нгоронгоро.

Тут також живуть масаї, напівкочовий африканський корінний народ, який прекрасно співіснує з дикими звірами. У сусідньому кратері під назвою Олмоті (Olmoti) розкинулися чудові водоспади, а в кальдері Емпакаі (Empakai) спочиває глибоке озеро, оточене шикарними заростями, що повзуть по стінах кратера. Поза всякими сумнівами, заповідник Нгоронгоро сповнений чудес.

Три мільйони років тому кратер Нгоронгоро був гігантським вулканом, що підносився над східно-африканським землями. Його висота досягала приблизно 4 500 – 5 800 метрів над рівнем моря, що можна порівняти з висотою Кіліманджаро, найвищої точки континенту.

Глибина сучасного кратера складає 610 метрів, і він покриває площу в 260 квадратних кілометрів. Судячи з усього, 3 мільйони років тому тут стався надпотужне виверження вулкана, що знищило все живе поблизу. Але сьогодні наслідки цього природного катаклізму стали добрим ґрунтом для появи одного з найкрасивіших в світі заповідників.

5. Дельта Окаванго

Пустеля Калахарі (Kalahari) найчастіше асоціюється з золотими пісками і виснажливим сонцем. Але біля витоків місцевої річки Окаванго (Okavango) подорожній може бути приємно здивований зустріччю з дивовижним оазисом. Дельта Окаванго – унікальний об’єкт, зарахований до світової спадщини ЮНЕСКО, і являє собою найбільшу внутрішню дельту на Землі, яка не впадає ні в один океан на планеті. Замість цього дельта перетворила невелику частину пустелі Калахарі в справжню заводь.

Посеред африканської спеки тут можна втамувати спрагу кришталево чистою водою, помилуватися болотистими берегами, захопитися розвиненою екосистемою, яка дала притулок безлічі рослин і звірів. У дельті річки Окаванго від спеки рятуються африканські слони, зебри, бегемоти і ще кілька видів інших великих тварин. Басейн унікального оазису щорічно поповнюється потоками вод, що стікають сюди з території Анголи.

Але це місце могло не існувати, якщо б багато тисяч років тому не стався землетрус, що став причиною формування Східно-Африканської рифтової долини. Колись річка Окаванго поводилася, як і всі інші річки, – стікала в світовий океан. Але після зрушень кори в цьому районі утворилися Сомалі і нубійський плато, а спровоковані землетрусом рифти (западини) перерізали русло річки, і їй довелося розлитися посеред пустелі, поклавши початок формуванню унікального оазису.

4. Лавові тунелі Ундава

Перше, що спадає на думку при думках про Австралію, це найчастіше Великий Бар’єрний риф і міста Сідней і Брісбен (Brisbane). Але є ще одне місце, яке не варто забувати. У 3-4 годинах їзди від міста Кернс (Cairns) вас чекають унікальні лавові тунелі. Ундава (Undara) – термін, перейнятий у австралійських аборигенів, і означає «довгий шлях», і саме так називається найдовший лавовий тунель у світі. Ці горизонтальні печери розтягнулися на 32 кілометри в довжину, і тут регулярно гуляють любителі підземних красот. В австралійських тунелях знаходяться печери, біологічне різноманіття екосистем яких не знає собі рівних. Напівзруйновані зводи тунелів дозволяють світлу, рослинності і деяким живим істотам вільно проникати всередину лавових систем. Серед місцевих тварин є навіть 4 види кажанів і кенгуру! А з найбільш незвичайних рослин тут можна виявити зарості майже вічнозеленої виноградної лози, поява якої відноситься до доісторичних часів поділу стародавнього суперконтиненту Гондвана. Це дуже древня рослина…

Своєю появою ці тунелі зобов’язані, звичайно ж, теж природній катастрофі – потужному вулканічному виверженню, яке вивело на поверхню майже 23,3 кубічних кілометрів лави. Потік розпеченого розплаву гірських порід рухався зі швидкістю 1000 кубічних метрів в секунду і подолав відстань в 160 кілометрів, пожираючи все на своєму шляху. Лавові тунелі Ундава утворилися, коли лава потрапила в пересохле русло річки, і верхній шар киплячого потоку затвердів під дією часу і різниці температур. Усередині конічного освіту лава продовжувла свій рух ще багато кілометрів, поки повністю не витекла назовні, залишивши за собою ці дивовижні тунелі.

3. Заповідник Уджунг-Кулон і вулкан Кракатау

Яванський носоріг – одна з найрідкісніших тварин на Землі. Представників цього виду на планеті залишилося всього 60, і вони живуть тільки в національному заповіднику Уджунг-Кулон (Ujung Kulon). Тут також росте 57 видів рідкісних рослин. Цей індонезійський заповідник заслужено став об’єктом світової спадщини ЮНЕСКО. Хочете відпочити на шикарних пляжах з шовковим піском і насолодитися видом пагорбів, вкритих тропічними лісами? Вам сюди. До того ж багато хто приїжджає в Уджунг-Кулон, щоб дослідити кілька найкрасивіших островів біля його берегів.

Головною визначною пам’яткою заповідника є сплячий вулкан Кракатау (Krakatoa), відомий своїм потужним виверженням 1883, коли загинуло близько 36 000 чоловік, а шум від вибуху був настільки потужним, що його почули на відстані 4 800 кілометрів. Це був найгучніший звук, коли-небудь почутий людиною. Хмара пилу і попелу приховувало сонце в цих місцях кілька днів. Катастрофа завдала непоправної шкоди місцевій екосистемі, убивши все живе поблизу і навіть на сусідніх островах. Але в результаті тут з’явилися нові пишні  тропічні ліси і абсолютно нова природна екосистема. Національний парк, що знаходиться на останках вулкана, наочно символізує силу природи і непохитне прагнення флори і фауни нашої планети до життя.

2. Мессинский пік солоності Середземномор’я

Бірюзова вода, теплі зими, сонячне літо, білопіщані пляжі, мальовничі скелі і міста, побудовані прямо на скелях з шикарними видами на безкраї морські простори, – це ідеальне місце для відпустки мрії, і все це можна знайти в Середземномор’ї. Культури, які населяють місцеві острови, подарували світові унікальну історію і кухню. Рим, Греція, Сицилія і Карфаген – всі вони постійно боролися за владу над цими землями і водами. Середземне море, яке розтяглося на 3 900 кілометрів в довжину, грало найважливішу роль в розквіті і падінні цих великих імперій. Також воно представляло собою популярний торговий шлях, що з’єднував Європу та Азію.

Але всі ці культури і цивілізації могли б і не існувати сьогодні. Всі ці красиві острови, узбережжя і кальдери могли б ніколи не з’явитися. Якби не стався Занклінський потоп (Zanclean), басейн Середземного моря міг так і залишатися пересохлою пустелею, якою він був 5,6 мільйонів років тому. У доісторичні часи Середземне море з’єднувалося з Атлантичним океаном дуже дрібною протокою, яка повністю пересихала під час епох заледеніння, і тим самим надовго ізолювала морський басейн від ключового джерела води.

Живильні  річки і озера не були в змозі компенсувати втрати при випаровуванні, і протягом майже 800 000 років середземноморський регіон представляв собою порожній простір, покритий солоними скам’янілостями. Але 5,6 мільйона років тому відбулося стрімке наповнення цього природного резервуара. За оцінками експертів басейн Середземного моря був заповнений знову на 90% в неймовірно короткий термін – всього за пару років. Вода прибувала сюди зі швидкістю 10 метрів в день. Всі сучасні острови, настільки улюблені мільйонами туристів зі всього світу, колись були верхівками древніх гір, але завдяки доісторичному потопу це місце і стало знаменитим Середземномор’ям, яким ми знаємо його сьогодні.

1. Галвестонський ураган 1900 року

Понад 50 кілометрів берегової лінії, розважальні центри на будь-який смак, пляжі, плавання з дельфінами і скачки на конях – все це і багато іншого пропонує туристам і місцевим жителям острівне місто Галвестон, штат Техас (Galveston, Texas). Всього 50 хвилин їзди від Х’юстона (Houston), і ви на місці. Тут повно магазинів, атракціонів і прогулянкового транспорту, які займуть вас, і точно не дадуть нудьгувати.

Але Галвестон не завжди був таким сонячним і щасливим містечком, як сьогодні. Вперше він став знаменитий через Галвестонський ураган 1900 року. Тоді на острів налетів шторм четвертої категорії потужності, принесений вітрами зі швидкістю 225 км/год. Під час стихії загинуло 6 000 осіб з 37 000 городян, і більше 3 500 будівель та будинків було змито в море.

Деякі називають те, що трапилося найжахливішою природною катастрофою в історії США. Безсумнівно, це була справжня трагедія. Але місто вистояло, і сьогодні воно знову розцвіло. У цьому легко переконатися – при бажанні сюди можна приїхати, вийти на пляж і просто помилуватися спокійним морем, слухаючи сміх дітей на тлі відлуння міської метушні.

Всі ці природні катаклізми сильно вплинули на сучасний вигляд нашої планети. У Землі з’являлися величезні дірки, зникали гірські хребти, і вимирали цілі види тварин. Але всі ми вистояли і знову населили безкраї простори рідної планети. Коли б не стався новий удар стихії, життя все рівно знайде спосіб повстати і заповнити порожнечі, що утворилися.