Новинарня

У малюнках Леонардо да Вінчі знайшли людську ДНК

Біологи і історики з Австрії та Італії вивчили склад біологічного матеріалу на семи малюнках Леонардо да Вінчі і виявили несподівану різноманітність бактерій, грибів і ДНК людини. Результати дослідження опубліковані в журналі Frontiers in Microbiology.

Підписуйся на "Дивовижний світ" у Телеграмі!

Вчені з Університету природних ресурсів і наук про життя у Відні під керівництвом Гвадалупе Піньяр (Guadalupe Piñar) разом з колегами з Центрального інституту патології архівів і книг в Римі використовували для аналізу мікробіома малюнків інноваційний геномний підхід під назвою Nanopore, що поєднує метод секвенування третього покоління з протоколом ампліфікації геному (WGA).

Це перше повногеномне дослідження творів великого італійського художника, але не перше використання подібного підходу в області мистецтва. У 2019 Піньяр і її колеги, вивчивши мікробіом, визначили умови зберігання і можливе географічне походження трьох статуй, реквізованих у контрабандистів. А вже в цьому році аналіз мікробіома древніх пергаментів дозволив з’ясувати походження шкур, які використовувалися для їх виготовлення тисячу років тому.

“Чутливість методу секвенування Nanopore пропонує відмінний інструмент для моніторингу предметів мистецтва, – наводяться в прес-релізі видавництва слова Піньяр. – Він дозволяє оцінювати мікробіом і візуалізувати його варіації. Цей підхід можна використовувати для створення біоархіву історії об’єктів”.

Незважаючи на відсутність видимих ​​пошкоджень паперу, дослідники виявили сліди несподівано великої кількості бактерій. В цілому бактерії переважали над грибами, в той час як раніше вважалося, що на паперових носіях домінують гриби, і саме вони сприяють руйнуванню малюнків з часом, тому заходи, спрямовані на збереження творів, були в основному спрямовані проти грибів.

Дослідники вважають, що велика частка цих бактерій, типових для мікробіома людини, була залишена під час реставраційних робіт, а бактерії з мікробіома комах, швидше за все, занесені разом з екскрементами мух.
Друге цікаве спостереження – наявність великої кількості ДНК людини. Автори відзначають, що немає ніяких підстав стверджувати, що це ДНК самого майстра. Більша ймовірність, що ці сліди залишені реставраторами протягом багатьох років.

Авторам дослідження вдалося встановити географічну кореляцію як бактеріальних, так і грибних спільнот. Їх аналіз свідчать про те, що малюнки довгий час перебували на території Турина і Риму.

Автори вважають, що за допомогою розробленого ними методу можна створити біологічні “відбитки пальців” найбільш значущих творів мистецтва, що не тільки дозволить дізнатися багато нового про історію їх створення і зберігання, а й забезпечить їм додатковий захист.